Що таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності

Катерина Рафальська, Директор департаменту систематизації і аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу і пруденційного нагляду, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Три регулятора фінансового сектора - Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, - а також Міністерство фінансів України підписали Меморандум про впровадження в Україні нової Системи підготовки та подання фінансової звітності в електронному форматі, яка базуватиметься на стандарті XBRL. В основу системи буде покладена таксономія МСФЗ. (Новина на сайті НКЦПФР - https://www.nssmc.gov.ua/2017/12/20/fnansoviy-sektor-otrima-dinu-sistemu-fnansovo-zvtnost/)

Можливо цей набір складних абревіатур і не здається важливою новиною, але насправді ця подія є знаковою і буде мати далекосяжні наслідки, як мінімум для фінансового сектора.

Спробую складне пояснити простими словами. Що таке стандарт XBRL? Це не форма звітності, це поширений в світі стандарт подання в електронному вигляді ділової інформації, а зокрема фінансової звітності.

Окрім XBRL існують й інші стандарти, наприклад, XML. Але Україна зупинила свій вибір саме на ньому. На базі цього стандарту і буде побудована нова Система підготовки і подання фінансової звітності.

Але сам по собі XBRL не принесе жодної користі. Для побудови нової системи важлива також «таксономія». Що таке таксономія фінансової звітності? Це набір статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв'язків між ними та іншими елементами таксономії.

Останні півтора року ми працювали саме над розробкою української таксономії, що базується на МСФЗ (таксономія UA МСФЗ), яка могла б застосовуватися всіма учасниками фінансового сектора України.

Хто стане учасниками нової Системи? Всі підприємства, які згідно законодавства подають звітність по МСФЗ, і фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту. Так, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підприємства, що становлять суспільної інтерес, повинні складати та подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі вже з 2019 року.

У зв'язку з цим запуск нової Системи і планується саме на 2019 рік.

Це ні в якому разі не призведе до колапсу на ринку, тому що насправді практично всі учасники фінансового ринку вже подають фінансову звітність за міжнародними стандартами. Банки давно повністю перейшли на міжнародні стандарти, емітенти цінних паперів перейшли на них з 2012 року, професійні учасники фондового ринку зробили це поступово з 2012 по 2015 рік.

Нова Система значно полегшить компаніям коректну підготовку фінансової звітності, а регуляторам полегшить процес обробки і аналізу цієї інформації. У системи, яка базується на стандарті XBRL є чимало переваг - це швидкість і автоматичність формування звіту, в тому числі консолідованого; можливість обробки і аналізу даних; більш ефективний регуляторний процес і багато іншого.

Яким чином учасники фінансового сектора раніше готували звітність по МСФЗ? Вони відкривали книгу з вимогами МСФЗ, додавали потрібні графи звіту в 1С, наприклад. Але це ніколи не забезпечувало повноти розкриття ними інформації. Це завжди були просто цифри, просто «історична» інформація, а важливо інше - розуміння ризиків і перспектив підприємства.

Проблема української звітності в тому, що навіть при поданні всіх чотирьох форм звітності - Балансу, Звіту про фінансові результати і т.і. (за умови, що вони коректно підготовлені) - підприємство не дає інвесторам, партнерам і контрагентам розуміння про свої ризики і перспективи.

Якісне розкриття - це не просто опис того, з чого складаються твої фінансові інвестиції. Це твоя облікова політика, що є основою підготовки фінансової звітності, це опис ризиків, як здійснюється управління ризиками, це звіт керівництва з описом forward looking statements і багато іншого. Всі ці пояснення і забезпечують повне розкриття.

Не варто думати, що нова Система ускладнить життя компаніям. Це не так. Навпаки, вона виключить дублювання при подані інформації. Раніше компанія повинна була подавати річний звіт трьом різним регуляторам, і при цьому кожен звіт потрібно було підготувати відповідно до вимог цього регулятора. Нова Система створить єдине вікно подання фінансової звітності, доступ до якої буде у всіх регуляторів, які здійснюють нагляд за цією компанією. Наприклад, звітність державного підприємства, сформована на базі нової таксономії влаштує одночасно і Мінфін, і НКЦПФР. Звітність страхової компанії, цінні папери якої торгуються на біржі, влаштує і Нацкомфінпослуг, і НКЦПФР. Звітність банку, який має також брокерську ліцензію, влаштує і Нацбанк, і НКЦПФР.

Про інші види звітності, які подаються, наприклад, до Держкомстату, профільних міністерств (Мінагро або Міненерго), мова поки не йде. Але теоретично систему можна буде розширити в майбутньому також на інші форми звітності. Підписаний Меморандум передбачає можливість розширення кола його учасників.

Нова Система не стане непідйомним тягарем на тих, хто повинен буде її використовувати. Проектом EU-FINSTAR передбачена величезна кількість заходів з навчання, будуть запущені сервісні центри, тренінгові програми, будуть розроблятися матеріали щодо підтримки, матеріали з навчання, буде налагоджена співпраця з ВИШами.

Сьогодні у нас є унікальний шанс в максимально короткі терміни, використовуючи міжнародні напрацювання в цій галузі, створити базис для прозорої та ефективної роботи фінансового сектора. А співпраця і координація всіх регуляторів фінансового сектора є важливою передумовою успіху цього проекту.

Але в будь-якому випадку в цьому питанні немає тих, хто програють. І бізнес, і держава отримають тільки користь від впровадження нової Системи.