В Києві презентували комунікаційну платформу «Декорупція»

Проектний офіс Національної ради реформ, Міністерство юстиції, неурядова організація Transparency International Україна та  проект «Об’єднаймося заради реформ» (UNITER) презентували комунікаційну платформу «Декорупція». Її мета – комунікаційна та експертна підтримка впровадження антикорупційної реформи в Україні.

Основною проблемою негативного сприйняття населенням темпів та результатів боротьби з корупцією, всі учасники одностайно назвали відсутність якісної комунікації, яка б не лише своєчасно та об’єктивно інформувала суспільство про перебіг реформи, а й мотивувала до змін власної поведінки та й навіть проактивних дій.

«91% українців вважають корупцію проблемою. При цьому 80% вважають, що корупції побільшало після Революції Гідності. Це яскравий приклад проблеми комунікації про наші здобутки», – каже менеджер з антикорупції Проектного офісу реформ Ігор Гончаренко.

Гончаренко додає, що проблема зокрема полягає в тому, що комунікація сконцентрована у столиці, та зачіпає переважно проактивне населення. Також є дисбаланс у висвітленні цієї теми у бік негативних інформприводів, які не додають суспільству оптимізму. Так, 46 відсотків опитаних вважають, що корупція в Україні ніколи не буде подолана.

“Незважаючи на загальне негативне сприйняття перебігу антикорупційної реформи та досить неоднозначне ставлення до корупції та корупціонерів у суспільстві, результати досліджень свідчать про те, що відсоток тих, хто готовий протистояти корупційним правопорушенням та викривати корупціонерів поступово зростає,” – зазначає Гончаренко.

За словами виконавчого директора Transparency International Україна Ярослава Юрчишина, до Революції Гідності не говорили про корупцію, вважали її нормою. Зараз корупція серед головних тем, тому вона значно помітніша для пересічного громадянина, який відповідно вважає, що ситуація погіршилась. Хоча впровадження лише однієї системи держзакупівель ProZorro вже зберегло для бюджету понад 3 000 000 000 грн. (3 млрд.).

«У день коли презентували систему ProZorro про неї вийшло мало публікацій, тому що основною темою став випадок у якійсь лікарні, де ніби обійшли цю систему і змогли закупити швабри за значно завищеною ціною. Насправді про ці швабри дізнались саме завдяки ProZorro. Але загальний інформаційний фон дня став для цієї теми негативним», – наводить приклад такого дисбалансу Юрчишин.

З цим погоджується і Перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севостьянова. На її думку, відсутність комунікації це проблема не лише боротьби з корупцією, а практично усіх реформ, які зараз впроваджуються в Україні. Загалом вона озвучила кінцеву мету платформи «Декорупція» та шляхи її досягнення. «Наша мета – досягнення такого стану, коли корупція не є перешкодою сталому економічному розвитку та не складає загрозу національній безпеці країни. Ми повинні виховувати нульову толерантність до корупції, починаючи зі шкіл і закінчуючи курсами для чиновників. Для цього необхідне підвищення рівня громадської поінформованості та обізнаності, зміна моделі поведінки членів суспільства та проактивний підхід до протидії корупції», – каже  Севостьянова.

Поділяє позицію Севостьянової і директор Pact, Inc. в Україні та керівник проекту “Об’єднаймося заради реформ” (UNITER) Роланд Ковач, який впевнений, що антикорупційну реформу починати треба з себе, тобто не очікувати, коли влада або хтось викорінить корупцію в країні, а змінювати власну поведінку та активно боротись з проявами корупції у власному житті.

Організатори заходу закликали органи влади, бізнес, організації та активістів долучитися до комунікаційної платформи та забезпечити системний і якісний підхід до інформування населення про хід боротьби з корупцією, а також проводити регулярні комунікаційні кампаній та інші антикорупційні ініціативи на базі Платформи.

Презентація