Українські студенти та викладачі стануть мобільними

У серпні Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 579 «Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність».

Положення встановлює порядок організації програм академічної мобільності для студентів та викладачів вітчизняних вищих навчальних закладів (наукових установ) та студентів, викладачів, дослідників з іноземних країн на території України.

Дуже важливим нововведенням є те, що на час перебування студента на навчанні/стажуванні в закордонному чи в іншому навчальному закладі на території України, за ним зберігається місце навчання та виплата стипендії, якщо така не передбачена умовами академічної мобільності. В свою чергу, за викладачами, які йдуть на стажування/викладання в інший університет 1 рік зберігається робоче місце та заробітна плата впродовж 6 місяців, якщо така не передбачена умовами академічної мобільності.

Тарас Фініков, президент Міжнародного фонду дослідження освітньої політики: "Появу цього документу можна лише гаряче вітати. Він мав би з'явитися ще, як мінімум, вісім-десять років тому, коли наша країна приєдналася до Болонського процесу. Однак, нарешті, він є. Що можна вважати сильними сторонами цього документу? По-перше, він робить мобільність одним з ключових елементів життя вітчизняної вищої школи, як це вже давно існує в світі. По-друге, завдяки ньому легітимізується внутрішня мобільність, що досі реалізовувалася хіба що у вигляді окремих експериментів. По-третє, він написаний в такий спосіб, що не вводить якихось зайвих та надмірних регламентацій, чим часто хибують наші нормативні документи".

Незважаючи на приєднання України до Болонського процесу у 2005 році та формальне запровадження Європейської кредитно-трансферної системи у 2009 році, поняття мобільності в українській освіті не було визначеним. Досить туманно студентська мобільність визначалась у Положенні МОН від 2013 року. Про академічну мобільність викладачів у жодному документі не згадувалось. Як правило, неврегульованість даного сегменту життя вищої школи ускладнювали організаційні моменти, пов’язані зі стажуванням, навчанням студентів та викладачів за кордоном (збереження робочого місця, співставлення та перезарахування прослуханих курсів тощо). За оцінкою експертів міжнародна мобільність українських студентів в ЄПВО не перевищує 1% від контингенту студентів ВНЗ III-IV рівня акредитації.