#LoanReload: Що потрібно зробити для відновлення кредитування

Цифри, що вражають

Проблеми кредитування в Україні вже давно не секрет, і досить жваво обговорюються в політикумі та медіа. А цифри – вражають. Так, за даними Національного банку України, частка простроченої заборгованості за кредитами у загальній сумі кредитів, наданих платоспроможними банками, станом на 1 лютого 2016 складає 22.8%. Частка прострочених кредитів, наданих нефінансовим корпораціям (де-факто – бізнесу), станом на кінець січня 2016 року складає 19.9% (165 456 млн грн з 827 564 млн грн).

Тобто, фактично, п’ята частина усіх корпоративних кредитів не обслуговується, або обслуговується із затримкою, і у цей час банки повинні виконувати зобов’язання щодо сплати процентів за депозитами та їх поверненням.

Попри той факт, що видавати споживчі кредити в іноземній валюті заборонено ще з 2011, статистично частка валютних іпотечних кредитів, наданих домогосподарствам (тобто кредити, де переважним видом забезпечення є нерухоме майно або права на нього) складає 79%. Така цифра пояснюється суттєвою девальвацією, що збільшує гривневий еквівалент залишків валютних кредитів.

Чому так сталося

Загальновизнаною причиною економічних проблем України, зокрема, і в банківському секторі, є війна на Сході.  Але не слід списувати все на війну – однією з причин такого стану в корпоративному секторі є відсутність запобіжників, які б стримали несплату кредитів, відсутність стимулюючих засобів, які б пришвидшили реструктуризацію. Такими запобіжниками мав би бути належний захист прав кредиторів, не тільки неупередженість судової системи, а й безпосереднє правове поле щодо захисту прав кредиторів. Без нього банкам спокійніше розміщувати кошти в депозитні сертифікати НБУ, аніж кредитувати реальний бізнес. НБУ б радий й відмовитись від високої дохідності за своїми сертифікатами, але він обґрунтовано побоюється, що замість потрапляння до реального сектору кошти спрямуються на валютний ринок для придбання валюти, що розігріє курс. То ж, ходимо замкнутим колом.

Що стосується реструктуризації валютних кредитів фізичних осіб – то це проблема, яку потрібно було вирішити ще "вчора", але яка не відбулась через перманенті ігри в популізм. Таке зволікання погіршує ситуацію сніговим шаром кожного дня: чим вище курс іноземної валюти, тим гірша ситуація з обслуговуванням. При цьому страждають усі – позичальники з постійним дамоклевим мечем свого кредиту (хоча частина з них підпадає під дію Закону про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті), банки, які несуть збитки через створення резервів та необхідність обслуговування своїх зобов’язань з інших джерел, і держава, яка не отримує податків з прибутку банків через його відсутність, та якій доводиться підтримувати банки або фонд гарантування вкладів фізичних осіб.  

Що потрібно зробити

Але будь яка проблема має вирішення. Усі  вищенаведені – також. Саме тому за участю міжнародних організацій, зокрема, експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку та МВФ, були розроблені законопроекти для вирішення вищезазначених проблем. Їх ухвалення Парламентом, яке, маємо надію, відбудеться в середині березня, стане тим поштовхом, що забезпечить відновлення кредитування в Україні.  У цій статті окреслені найбільш важливі положення законопроектів та пояснені позитивні наслідки їх прийняття.

Перший з цих законопроектів – Проект Закону про фінансову реструктуризацію від 30.11.2015 № 3555. Цей законопроект врегульовує порядок добровільної реструктуризації заборгованості боржника перед фінансовими установами, без порушення справи про банкрутство. Але у процедурі врегулювання разом з фінансовою установою можуть брати й  нефінансові установи (наприклад, підприємства-постачальники) – відповідно,  законопроект сприятиме врегулюванню питань і нефінансового сектору.  Слід підкреслити, що ініціюється така процедура лише за заявою самого боржника. Особливість механізму фінансової реструктуризації – її здійснення на підставі плану реструктуризації, що погоджується усіма залученими кредиторами та є обов’язковим для виконання усіма його сторонами. Відповідно, не буде виникати ситуація "моя хата з краю... але й нічого не маю".  Для уникнення зловживань законопроект містить низку обмежень: під реструктуризацію буде підпадати лише заборгованість позичальника, перспективність господарської діяльності якого підтверджується звітом незалежного експерта, а боржник зобов’язаний повідомити про всіх пов’язаних осіб.  Тож законопроект запроваджує прозорі принципи реструктуризації.

Окрім суто економічних позитивних наслідків, прийняття законопроекту призведе й до позитивних соціальних наслідків: будуть збережені робочі місяця та можливості зростання їх кількості.

Другий із зазначених законопроектів – Проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) від 03.02.2016 № 4004  (на момент підготовки статті законопроект ще не включений до порядку денного). Зазначений проект Закону встановлює механізм конвертації валютних кредитів позичальників, які дійсно опинились в скрутному становищі  – взяли кредит на придбання єдиного реального житла й не мають можливості виконати свої зобов’язання за кредитним договором. Тобто законопроект запроваджує принцип соціальної рівності – особи, які брали кредити на придбання другої, третьої квартири, які здавали (зазвичай – без оплати податків), не будуть мати права на реструктуризацію саме за цим законопроектом, але вони все ж таки зможуть реструктуризувати свої зобов’язання шляхом переговорів з банком в порядку цивільного судочинства.   

Законопроектом передбачається заміна валюти зобов’язань по курсу НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу на суму від 25% до 100% в залежності від категорії позичальника, зокрема  учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1-ї групи, які мають єдине соціальне житло, а також  спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО, буде прощено 100%.

Законопроект передбачає фіксацію протягом 3-х років процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою був наданий кредит в іноземній валюті, та пропонує ринковий механізм визначення відсоткової ставки, за якою, після спливу 3-річного строку, буде обслуговуватись кредит – на рівні  українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3%. Законопроект передбачає прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов’язань з 01.01.2014 року.

Такі параметри реструктуризації є соціально-спрямованими й допоможуть нарешті вирішити проблему валютних кредитів, не зруйнувавши при цьому банківську систему.

Важливість третього законопроекту з пакету для відновлення кредитування – проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами від 03.07.2015 №2286а – підкреслюється тим, що його прийняття є навіть не просто зобов’язанням, а структурним маяком за Меморандумом про співпрацю з МВФ. Найбільш важливі норми цього законопроекту – це усунення діючої дискримінації забезпечених кредиторів, які наразі не є стороною у справі про банкрутство, не включаються до складу комітету кредиторів (можуть лише бути присутніми на зборах з правом дорадчого голосу) та позбавлені права ініціювати справу про банкрутство, разом з наявними механізмами виведення майна з проблемних позичальників – такі кредитори фактично не отримують нічого в процедурах банкрутства. Окрім того, законопроект усуває тривалу законодавчу колізію, яка призводили до різночитань та зловживань у судах – законопроект встановлює припинення поруки лише в частині збільшення зобов’язання поручителя, проведеного без його згоди. Також проект закону зменшить навантаження позичальників за автокредитами через скасування обов’язковості посвідчення договорів застави транспортних засобів.  

У пакеті законопроектів, що покликані сприяти відновленню кредитування, є й ті, що стосуються майбутнього споживчого кредитування та захисту прав споживачів фінансових послуг взагалі. Це проект Закону про споживче кредитування від 23.03.2015 №2455 та проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг від 29.12.2015 №2456-д. Перший з них імплементує норми Директиви 2008/48/ЄС про кредитні угоди для споживачів та запроваджує принципи відповідального кредитування: так, оцінка кредитоспроможності позичальника буде обов’язком кредитора, визначеним на рівні Закону. Окрім того, законопроектом встановлюються європейські стандарти розкриття інформації (переддоговірної та надання інформації під час дії договору), врегульовуються питання реклами споживчого кредитування. Черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит буде відмінною від загальної цивільно-правової, це дозволить  убезпечити позичальників, які прострочили сплату кредиту, від потрапляння на безкінечний "лічильник", оскільки тепер, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі, сума основного боргу погашатиметься у другу чергу, у той час, як наразі лише в третю. Інший законопроект запроваджує систему захисту прав споживачів фінансових послуг – чітко врегульовує повноваження органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та засоби їх захисту, розширює визначення недобросовісної реклами фінансових послуг для ефективності її заборони, встановлює чіткий перелік санкцій за порушення прав споживачів фінансових послуг.

Ці законопроекти покликані відновити довіру споживачів до фінансових установ, убезпечити їх від невиправданих ризиків, та встановити чіткі алгоритми захисту прав споживачів фінансових послуг, які наразі відсутні.

Сьогодні саме народні депутати можуть допомогти відновити кредитування в Україні, тож сподіваємось на підтримку цих законопроектів Верховною Радою України.