Коментар НКЦПФР щодо звернення представників фондової спільноти з приводу ухвалення парламентом законопроекту №3498 (щодо регульованих ринків та деривативів)

Представники фондової спільноти виступили з критикою проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстр. №3498), який винесено на розгляд Верховної Ради України в другому читанні. Ми вдячні всім учасникам ринку, які висловлювали свої думки з приводу проекту закону, а також брали участь в засіданнях робочої групи з розробки проекту закону, і хочемо внести роз'яснення щодо деяких положень законопроекту.

1.1.  Запропонована законопроектом відміна необхідності погоджувати акти НКЦПФР з іншими державними органами, в тому числі з Міністерством юстиції України та Державною регуляторною службою України, а також скасування необхідності державної реєстрації нормативно-правових актів в Мін’юсті, безумовно вплине на інституційну незалежність Комісії, алене є «значним розширенням повноважень регулятора». Мова йде лише про більшу свободу в прийнятті нормативних рішень. Зазначене питання обговорювалось з Міністерством юстиції, за результатами таких консультацій Мін’юсті погодився підтримати підвищення інституційної незалежності Комісії. Спільно з фахівцями міністерства в законопроекті описана процедура набрання чинності нормативними актами Комісії, зокрема терміни та порядок. Ми розуміємо занепокоєння учасників ринку, але звинувачення регулятора у волюнтаризму безпідставні.

Додамо, що експерти МВФ, які протягом року аналізують законодавче поле України, неодноразово зауважували, що «масштабність критеріїв, що застосовуються Мін’юстом, і його право відмовити в реєстрації нормативного акту тягнуть за собою проблеми щодо незалежності регулятора згідно з Принципами IOSCO» (Звіт щодо технічної допомоги МВФ: Розширення повноважень і зміцнення незалежності НКЦПФР).

1.2.  Висновок підписантів листа, що Голова та члени НКЦПФР не нестимуть відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, пов’язані з виконанням завдань НКЦПФР є некоректним. Слід зауважити, що законопроектом встановлена відповідальність керівництва регулятора за будь-які дії, що не передбачені Конституцією та законами України. Абзац 1 статті 15 визначає це чітко: «Голова, члени НКЦПФР та інші службовці НКЦПФР, залучені експерти не несуть відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, пов'язані з виконанням завдань та повноважень НКЦПФР, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Крім того, зазначеним законопроектом вперше запроваджений механізм фінансової відповідальності державного органу перед суб‘єктами регулювання. Зокрема, абзац 3 стаття 15 встановлює, що: «Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності НКЦПФР (її працівників та/або залучених експертів), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки працівників НКЦПФР та/або залучених експертів, відшкодовується у судовому порядку НКЦПФР згідно із законодавством».

2. У зв‘язку з імплементацією європейських директив у законодавство України вводяться прийняті на європейських ринках терміни «регульований ринок» і «допуск до торгів на регульованому ринку». Щодо фінансових інструментів, які не зможуть відповідати вимогам допуску до торгів на регульованому ринку,законопроект прямо не забороняє «операторам ринку» (фондовим біржам) організовувати торгівлю зі спрощеними умовами допуску.

В той же час ми повністю розділяємо занепокоєння учасників ринку з приводу відсутності в тексті законопроекту прямого дозволу створювати такі майданчики зі спрощеними умовами допуску. З метою однозначного врегулювання даного питання, ми звернулись до народних депутатів з проханням врегулювати його в остаточній редакції законопроекту, прямо зазначивши, що «оператор ринку» має право організовувати торгівлю зі спрощеними умовами допуску.

В багатьох країнах світу тривалий час успішно працюють торговельні системи зі спрощеними умовами допуску, серед найбільш відомих AIM на Лондонській фондовій біржі, Open Market на Франкфуртській, Alternext на NYSE Euronext, First North на OMX, NewConnect на Варшавській біржі. Всі вони створені «операторами ринку» (фондовими біржами) і знаходяться під їх управлінням.

3. Фондова спільнота наполягає не підвищувати вимоги до капіталу професійних учасників до закінчення терміну гармонізації національного законодавства до законодавства ЄС щодо фінансових послуг, тобто до 01.01.2020 року. Зазначимо, що даний законопроект не встановлює нові вимоги щодо капіталу для діючих ліцензіатів. Встановлена в проекті вимога щодо капіталу діятиме лише для тих учасників ринку, хто отримуватиме нову ліцензію після 01.07.2017 року.

Ми хочемо вкотре нагадати всім учасникам ринку, що після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Угоди про вільну торгівлю, наша країна взяла на себе зобов‘язання привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС. В той же час, рухаючись в рамках європейського вектору, Комісія не планує вимагати від діючих учасників ринку приведення розміру капіталу до вимог ЄС раніше кінцевого терміну гармонізації національного законодавства, тобто 01.01.2020 року.

Комісія залишається відкритою до дискусії з усіма учасниками українського ринку капіталу і запрошує всі зацікавлені сторони до діалогу. Ми будемо раді виступити майданчиком для такої відкритої дискусії і запрошуємо всіх учасників ринку зібратися і обговорити занепокоєння, які виникли з приводу ухвалення парламентом законопроекту щодо регульованих ринків та деривативів.