Підсумки року: реформа державного управління

Підсумки року: реформа державного управління

Редактор: 
-
Проект “Реформатори”

Про реформу
Реформа державного управління в 2015 році не показала очікуваної динаміки та прогресу,  суттєво пробуксовуючи у середині року та знаходячись у червоній зоні моніторингу Нацради реформ. На це суттєво впливало відсутність чіткого політичного лідерства на найвищому рівні та відсутність узгодженого бачення в парламентській коаліції. Тільки наприкінці року вдалося прийняти закон про державну службу, який дасть поштовх усій реформі та важливість якого зможуть оцінити через декілька років.    
Про закон  
Безперечно, найголовнішим досягненням у реформі було прийняття закону про державну службу. За більш ніж 12 місяців роботи вдалося досягнути консенсус між всіма залученими сторонами, включаючи народних депутатів, уряд, громадські організації та міжнародних партнерів. Але не дивлячись на досить поступовий та інклюзивний процес, все одно з’явилась необхідність вносити в закон додаткові шість правок в останню ніч перед голосуванням. Вже після опрацювання більше 1300 правок та проведення більше 10 засідань робочих груп та комітету. Це звичайно не найкращим чином характеризує поточний політичний процес та політичну культуру в цілому.
Про політичну волю 
На мою думку, участь ЄС та громадськості була дуже важливою, якщо не критичною, у процесі прийняття закону. Як експертна допомога, так і організація публічного тиску. В якийсь момент, ризик публічного негативу від неприйняття закону для політків вже перевищував можливі втрати для представників влади від реформаторських позицій закону. Це і зіграло важливу роль при голосуванні депутатами. Отже, я вважаю, що славнозвісну «політичну волю» можливо створювати, хоча це довгий і непростий шлях. 
Несподіваними виявились союзники та вороги закону про державну службу. Виявилось, що деякі молоді прогресивні реформатори щиро не підтримують новий закон, не усвідомлюючи суті та важливості деяких норм. Тоді, як старі досвідчені політики зробили, на диво, дуже багато для збереження та прийняття важливих реформаторських позицій закону. В подальшому це означає важливість відмови від ярликів та стереотипів в роботі з різними залученими сторонами та важливість своєчасної та повної комунікації з відповідними групами. 
Про командну роботу
Я не хотів би наголошувати на окремих особистих досягненнях при роботі над законом – їх було чимало. Я хочу відмити важливість командної роботу задля досягнення спільної мети - прийняття закону. Було залучено представників багатьох різних груп, хтось зараз більш відомий, дехто залишився «за кадром», але у кожного була своя роль та задачі, сумлінне виконання яких призвело до бажаного результату. Взаємна підтримка та вміння пошуку консенсусу зіграло важливу роль.  
Я вважаю, що велика проблема системи державного управління України – відсутність співпраці, координації та командної роботи. Як між Парламентом та Урядом, так і всередині Кабінету Міністрів. Ця проблема не стільки персональна, скільки інституціональна, закладена і в Конституції, і в законах, і в регламентах. У подальшому, зміна застарілих правил повинна стати фокусом реформи.  
Про показники та результати
Надважливим досягненням в загальному процесі реформування країни, я вважаю, була розробка збалансованої системи показників моніторингу реформ та особливо показників «Досягнення результатів» та «Сприйняття». Багато хто досі критикує її – чи за те що вона  досить складна, чи за те що вона дуже проста. Але на сьогодні це мабуть єдиний інструмент який дозволяє вимірювати та висвітлювати конкретні результати та реальний ефект (impact) від реформ. На жаль, багато хто досі оцінює роботу державного апарату за кількістю прийнятих документів та проведених нарад, не враховуючи повний цикл аналізу політики та досягнення конкретних результатів. Ця система домагає шукати консенсус між владою, яка часто каже «ми вже все зробили», та суспільством, яке часто каже «ви ще нічого не зробили». І дуже добре, що таких показників з’являється все більше, які відслідковують процес реформування з різних сторін та роблять моніторинг більш об’єктивним.  Хоча деякі окремі показники безумовно потребують подальшого доопрацювання. 
Про виклики
Реформа державного управління або публічної адміністрації досі залишається складною та незрозумілою темою і серед політиків, і в суспільстві. На сьогодні досі залишається незатверджена Стратегія реформування державного управління, розмови про яку почалися у березні 2015 року. Поза увагою залишилися важливі позиції коаліційної угоди, які можна і треба було зробити, наприклад, реформа КМУ та системи ЦОВВ (п.7.2.2) та реформа публічних фінансів (п.7.2.5). Окремою проблемою вбачається оплата праці на державній службі, яка виявилась дуже складним політичним та суспільним питанням, яке так і не було вирішено після вже трьох спроб: залучення фахівців від бізнесу, створення окремого фонду фінансування держслужби та залучення міжнародної фінансової допомоги для доплат.
Про пріоритети 
Досі актуальними залишаються питання, які не були вирішені в рамках реформування державного управління. Пріоритетними я б назвав наступні: 

Узгодження та затвердження Стратегії реформування державного управління;
Впровадження нового закону «Про державну службу»;
Питання оплати праці на державних службовців;
Перегляд задач та функцій державних органів, оптимізація їх організаційних структур;
Зміна правил та процедур ухвалення рішень в уряді. 

Читати також
Маркович Галина Богданівна - координатор напрямку місцеві бюджети Проектного офісу секторальної децентралізації
19 Грудень 2016
Коментарі (0)